Новини
Філософія стандарту наукової освіти нікчемна, він не орієнтований на учнів, а якесь утворення поза нормального глузду, - директор наукового ліцею 145
29/03/2019 19:55
В Міністерстві освіти і науки продовжується робота над “Стандартом спеціалізованої освіти наукового спрямування”.
28 січня відбулася зустріч із заступником міністра освіти Вадимом Карандієм . На ініціативу Ірини Жданової, було відтерміновано прийняття цього документу. Учасники Громаднянської платформи надіслали чергову порівняльну таблицю з пропозиціями врахувати зауваження: http://openpolicy.org.ua/civic-platform/news/280/
В березні 2019 Директорат дошкільної і середньої освіти представив новий варіант проекту Стандартів. Проте жодна з пропозицій авторів статей про спеціалізовану освіту наукового спрямування , учасників Громадянської платформи, не враховано.
Головною ідеєю законодавчих ініціатив Фонду «Відкрита політика» в 2014-2016 рр. є збереження і розвиток фізико-математичної освіти в Україні як бази для інноваційної економіки України. Одночасно, це питання не лише стратегічне з точки зору економіки, а й національної безпеки.
На нашу думку, в нормативно правові документи стосовно спеціалізованої освіти наукового спрямування мають бути зафіксовані: по-перше, цінності; по-друге, плекання навичок стартаперств, підприємництва; по-третє, збереження ментального здоров’я, розвиток емоційного інтелекту.
Оскільки випускники цих закладів зазвичай формують національну і транснаціональну еліту, то виключення цих компонентів із стандартів освіти має в майбутньому високі ризики руйнації системи безпеки на особистісному, національному, глобальному рівнях.
Тому Фонд «Відкрита політика» ПРОПОНУЄ включити в закон «Про загальну середню освіту» в цілому і в Стандарти спеціалізованої наукової освіти зокрема, до переліку завдань освіти наступні:
виховання милосердя, мужності, відкритості, відсутності страху робити помилки, толерантності до помилок інших; розвиток системи знань національних традицій та культури, гармонійної національної самосвідомості, орієнтації на духовні цінності, терпимості і здатності до міжкультурного діалогу, відповідальності за наслідки втілення результатів наукових досліджень; здібності
приймати нестандартні рішення в надзвичайних ситуаціях.
Всі ці пропозиції ігноруються .
На думку одного з авторів статей про наукові ліцеї /інтернати Миколи Левтика, «Філософія стандарту нікчемна стандарт не орієнтований на учнів, а якесь утворення поза нормального глузду. Не можна писати дурню, тим більш затверджувати законодавчо».
Ще однією загрозою, є намагання Міністерства соціальної політики ліквідувати фізико-математичні ліцеї-інтернати. Проте ці заклади плекають не лише переможців міжнародних олімпіад, але й забезпечують інклюзією обдарованих дітей із сіл, малих міст ін.
Автори законодавчих ініціатив про наукові ліцеї/інтернати Ірина ЖДАНОВА, Валерія ГОХМАН, Микола ЛЕВТИК підготували ще одну Порівняльну таблицю. Керівник «Фонду «Відкрита політика» направила листи Міністру освіти і науки Лілії ГРИНЕВИЧ, першому віце - прем’єру Степану КУБІВУ, голові Ради національної безпеки та оборони Олександру ТУРЧИНОВУ з проханням розглянути можливість врахування пропозицій Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні в “Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування” і погодження з різними Міністерствами цього документу (МОН, Міністерство економіки, Міністерство юстиції) а також збереження фінансування фізико-математичних ліцеїв- інтернатів.
Окремі пропозиції з цих питань учасники Громадянської платформи готові надати також в проект Закону «Про середню освіту» як тільки МОН оприлюднить цей документ.
Довідково.
Фонд “Відкрита політика” є координатором Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні. Спільно з учасниками Платіорми Фонд проадвокував спеціалізовану наукову середню освіту, наукові ліцеї/інтернати в двох нових законах: “Про освіту”, “Про наукову, науково-технічну діяльність”.
Порівняльна таблиця «СТАНДАРТ спеціалізованої освіти наукового спрямування» ( далі - Стандарт)
підготовлена учасниками Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні
(координатор - ГО “Фонд “Відкрита політика”)
Порівняльна таблиця зроблена на основі останнього документу, який було надісланого учасникам робочої групи. Тому в лівій колонці збережені всі виділення і правки Директорату дошкільної та шкільної освіти
(далі - Директорату)
Проект Стандарту запропонований Директоратом дошкільної та шкільної освіти, 11 березня 2019 |
Зміни до тексту проекту Стандарту, які пропонує Громадянська платформа з реформування наукової сфери, 28 березня 2019 |
Обґрунтування внесення змін |
||||||||||||||||||||||||
І. Загальні положення
Стандарт базується на державних стандартах відповідного рівня повної загальної середньої освіти, у яких визначено вимоги до компетентностей та результатів навчання здобувачів відповідно до освітніх галузей. У цьому Стандарті визначено вимоги до наскрізних дослідницьких умінь здобувачів та компетентностей у здійсненні дослідницької діяльності.
винахідницька діяльність - творча діяльність здобувачів, спрямована на пошук шляхів вирішення проблеми для реалізації дослідницької задачі, пов’язана зі встановленням невідомих раніше ознак, властивостей, характеристик матеріальних і нематеріальних об’єктів чи явищ; дослідницька діяльність – навчально-дослідна діяльність здобувачів, що складає основу дослідно- орієнтованого навчання, пов’язана з розв’язанням навчально-дослідних завдань із заздалегідь невідомим результатом та спрямована на побудову суб’єктивно нових знань та способів діяльності; види дослідницької діяльності: дослідно-експериментальна, винахідницька, конструкторська, раціоналізаторська. дослідницькі уміння - комплекс наскрізних умінь здобувачів, необхідних і достатніх для знаходження наукової проблеми, формулювання наукової задачі, її розв‘язання з застосуванням наукових методів пізнання здійснення дослідницької діяльності та реалізації подальшої наукової діяльності; види дослідницьких умінь: операційні, технічні, організаційні, комунікативні; дослідно-експериментальна діяльність – діяльність здобувачів, пов‘язана з розв‘язанням наукової задачі з використанням технології експериментального дослідження; |
Пропонується додати наступні терміни: 1. СТАРТАП. 2. МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ`Я - це стан благополуччя, при якому особа може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також вносити вклад в життя своєї спільноти. 3. ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ - це сукупність здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні як власних емоцій, так і емоцій оточуючих та забезпечують можливість особи успішно діяти в будь-яких ситуаціях. |
1. СТАРТАП. Термін визначено в англомовних виданнях. Представники Директорату головним аргументом чому термін “стартап не можна включити в “ Стандарт наводили те, що нопмативний документ з англомовним терміном не пройде експертизу юристів. Тому в Стандартах він не повинен бути. Варто зауважити, по- перше, сучасна вітчизняна освітня термінологія розширюється, зокрема введено новий термін "булінг". В українській вітчизняній традиції раніше вживався термін цькування. Проте для стандартизації міжнародних термінів і гармонізації підходів є практика введення в нормативно-правові документи англомовних термінів. Очевидно що “стартап” є загальноприйнятим не лише англомовним, а й міжнародним терміном. Також цей термін використовується в міжнародній освітній лексиці не рідше, ніж термінг "булінг". По-друге. За повідомленням українських стартап-компаній - учасників засідання робочої групи по експорту, на цих зустрічах були присутні і представники МОН. Було прийнято рішення про введення в освітній простір, в термінологію нормативно-правових документів терміну «стартап». Загалом, відчувається брак комунікацій з директоратом науки МОН під час роботи над Стандартами та Положенням про науковий ліцей/інтернат. |
||||||||||||||||||||||||
дослідно орієнтоване навчання – навчання, що передбачає розв’язання навчально-дослідних завдань із заздалегідь невідомим результатом та спрямоване на побудову суб’єктивно нових знань та способів діяльності; комунікативні уміння - здатність ефективно (результативно) взаємодіяти з іншими, зокрема письмово та усно формулювати свої думки, вести аргументовану дискусію, ділову розмову, діалог у процесі спільної діяльності або під час представлення її результатів; конструкторська діяльність – комплексна творча діяльність здобувачів, пов’язана з конструюванням і проектуванням технічних об’єктів та спрямована на розроблення й створення кінцевого продукту з наявних ресурсів; наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату; види наукової роботи: дослідно-конструкторські, проектні, проектно-конструкторські, проектно-дослідні, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків, а також інші роботи, пов’язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання; науковий (науково-технічний) проект - комплекс заходів, пов’язаних із забезпеченням виконання та безпосереднім проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного наукового або науково-технічного (прикладного) результату); операційні уміння – передбачають здатність застосовувати у дослідницькій діяльності теоретичні та емпіричні методи дослідження (вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, синтезувати, узагальнювати, структурувати і систематизувати матеріал, класифікувати тощо); організаційні вміння - уміння організовувати власну дослідницьку діяльність, планувати та здійснювати дослідження, аналізувати і контролювати результати своєї діяльності; освіта наукового спрямування - це вид спеціалізованої освіти, що базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності; пошукова робота – дослідження здобувачів, пов‘язані з аналізом наявних наукових результатів, їх систематизацією, узагальненням та одержанням нового наукового знання; проектна робота – комплекс заходів, пов’язаних із організацією творчої продуктивної діяльності здобувачів, проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного прикладного результату; проектно-дослідна робота - комплекс заходів, пов’язаних із організацією дослідної діяльності здобувачів, проведенням наукових досліджень з метою досягнення конкретного прикладного результату; проектно-конструкторська робота - комплекс заходів, пов’язаних із організацією конструкторської діяльності здобувачів, проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного прикладного результату; проектно-пошукова робота - комплекс заходів, пов’язаних із організацією пошукової діяльності здобувачів, спрямованої на пошук нових рішень та створення творчого продукту з метою досягнення конкретного прикладного результату; раціоналізаторська діяльність - творча діяльність здобувачів, спрямована на вирішення технічної проблеми для реалізації техніко-технологічної або наукової задачі, пов’язана зі встановленням невідомих раніше ознак, властивостей, характеристик матеріальних і нематеріальних об’єктів чи явищ; технічні уміння - здатність застосовувати у дослідницькій діяльності спеціальні операції, пов’язані з пошуком, технічною обробкою, узагальненням та використанням інформації, даних, результатів досліджень. пошукові уміння, вміння працювати з літературою (конспектувати, анотувати, складати бібліографію й використовувати її), добирати необхідний для дослідження матеріал, організовувати експеримент, описувати отриманий експериментальний матеріал, робити висновки й оформляти результати свого дослідження у формі доповіді, виступу. Інші терміни вживаються у значеннях, що визначені Законами України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність». |
Пропонується взяти визначення із сучасних документів ЄС. Пропонується у визначення проектної роботи додати також фінансову компоненту |
Це визначення не відповідає сучасній термінології. Воно більше підходить для дисертаційної роботи, а не нормативно-правового документу. |
||||||||||||||||||||||||
|
1. Мета спеціалізованої освіти наукового спрямування: забезпечити якісні та безпечні умови для формування у здобувачів освіти наукового профілю: а) дослідницьких умінь та компетентностей у здійсненні діяльності наукового спрямування за природничо-математичним або техніко-технологічним напрямами; б) емоційного інтелекту (психологічної, соціальної та праксеологічної компетентностей); в) знань та умінь, спрямованих на збереження ментального здоров’я; г) системи знань національних традицій та культури, гармонійної національної самосвідомості, орієнтації на духовні цінності, терпимості і здатності до міжкультурного діалогу; д) відповідальності за наслідки втілення результатів наукових досліджень; |
В меті мають бути прописані чіткі ціннісні орієнтири. Крім того, мають бути зафіксовані формування у здобувачів поваги до розмаїття, здатності до міжкультурного діалогу . Одночасно, не менш важливим є також і формування у здобувачів системи знань національних традицій та культури, гармонійної національної самосвідомості, орієнтації на духовні цінності. На гуманістичні цінності все більше акцентують увагу в системі освіти 21 ст. Наприклад, в спеціалізованій математичній школі/інтернаті для обдарованих дітей в Boyar High School в Ізраїлі, філософія іудаїзму вивчається поруч з поглибленим вивченням математики. Математика та мистецтво є спеціалізованими рівноправними профілями цього освітнього закладу. А формування ментального здоров’я є одним із завдань і окремим профілем цієї школи. Поєднання математики та мистецтва формує уявлення про гармонію Світу. Одночасно, мистецтво є інструментом формування гуманістичних цінностей, тому гуманітарний профіль спеціалізованого закладу не виключено із процесу закладу наукового профілю. Ця школа готує еліту для армії, науки, інноваційної промисловості. І включення цих компонентів у стандарти, на нашу думку є питанням НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ. |
||||||||||||||||||||||||
Завдання спеціалізованої освіти наукового спрямування:
|
Пропонується вилучити замінити наступними формулюваннями: Завдання спеціалізованої освіти наукового спрямування: Формування сталої системи цінностей особистості, здатної до успішної самореалізації, стає нагальною потребою сьогодення. Цінності є вихідним чинником особистісного становлення здобувачів спеціалізованої освіти наукового спрямування. Цінності – це базові орієнтири, на основі яких здобувачі освіти наукового спрямування набувають знань і опановують навички проводити наукову діяльність. Здобувач/здобувачка спеціалізованої освіти наукового спрямування: • вміє працювати в команді , • вчиться визнавати освітні та соціальні цінності сталого розвитку, рівності та справедливості; • практично опановує практичну діяльність за принципами демократії й соціальної справедливості ; • цінує і поважає національні традиції та різноманіття своєї країни та світу; • вміє вирішувати життєві проблеми, які наближені до реалій життя; • поважає та підтримує права усіх учасників освітнього процесу, у тому числі право приймати рішення щодо учіння; • вміє відкрито проявляти милосердя, співчуття, відкритість, чесність, терпимість, а також вміння мужньо відстоювати свою позицію, відсутність страху робити помилки, толерантність до помилок інших ; Вміння критично оцінювати і відповідати за свої вчинки; • розвиває культуру довіри і поваги; Профільні вміння: * володіє дослідницькими вміннями, методикою створення стартапу. |
“Сприяти формуванню" - це дуже загальне формулювання, яке не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Міжнародні експерти наголошують на тому, що потрібно уникати загальних декларативних формулювань у завданнях. Адже не можна визначити індикатори, і результати не можна виміряти. Це характерна помилка вітчизняних документів попереднього періоду. Тому пропонується більш чітке визначення, яке можна ВИМІРЯТИ. За приклад для пропозицій Громадянської платформи з реформування наукової сфери взято новий якісний документ, який розроблено МОН спільно з Британською Радою “Рамка безперервного професійного розвитку вчителів” |
||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||
ІV. Обов’язкові вимоги до результатів дослідно орієнтованого навчання здобувачів 1. Наскрізні дослідницькі уміння здобувачів Наскрізні дослідницькі уміння формуються у процесі дослідно орієнтованого навчання, є наскрізними та такими, що забезпечують успішність реалізації дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності. Обов’язкові вимоги до наскрізних дослідницьких умінь (операційних, технічних, організаційних, комунікативних) здобувачів застосовуються незалежно від обраного профілю навчання та галузі науки. |
Додати: Результати діяльності наукового спрямування мають бути екологічними і слугувати розвитку суспільства. Додати ідею ментальне здоров'я як одне з дослідницьких вмінь. Пропонуємо розглянути можливість зробити правки в таблиці, які були надані Директорату дошкільної та шкільної освіти під час зустрічі з В. А. Карандієм та А. О. Осмоловським . Додаються в додатку до цієї таблиці. |
ДОДАТИ в таблицю IV.I. “Наскрізні дослідницькі уміння здобувачів” ЦІННІСНІ. В описі дати традиційні цінності, вони можуть формуватись безвідносно поділу на класи через включення компоненти мистецтва в навчальні плани та стандарти спеціалізованої освіти наукового профілю. |
||||||||||||||||||||||||
Таблиця «Наскрізні дослідницькі уміння здобувачів» |
|
У варіанті проекту Стандарту Директорату за грудень 2018 в табличці 4.2 серед наскрізних дослідницьких умінь здобувачів були також “творчі”. Пропонується відновити, а також додати вміння виробляти в команді нестандартні рішення в надзвичайних ситуаціях. На нашу думку, це вміння є ключовим. Воно пов’язане з питаннями національної безпеки країни. Директорат проігнорував ці пропозиції. |
||||||||||||||||||||||||
IV. 2. Таблиця Компетентності здобувачів у здійсненні дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської дослідницької діяльності |
Пропонуємо переформулювати. Спростити. |
“ВИМОГИ НЕ ВИКОНАЄ ЖОДЕН ЗАКЛАД”, - директор КПНЛ 145 М. М. Левтик. Вимоги до компетентностей здобувачів у здійсненні діяльності наукового профілю за різними напрямами Пропонуємо повністю переписати цю частину . Після консультацій з педагогами, які мають досвід роботи з обдарованими школярами в спеціалізованих фізико-математичних школах ми надаємо категоричне заперечення вимогам, які викладені в документі. Згідно цього документу за роки навчання у спеціалізованому ліцеї дитина повинна оволодіти природничими знаннями на рівні, що перевершує вимоги до кандидата наук. Жоден заклад не зможе виконати ці стандарти. |
||||||||||||||||||||||||
ВИСНОВОК. ДУЖЕ БАГАТО ПИТАНЬ, тому потрібно повністю переформулювати таблицю. |
ЖДАНОВА І. А., керівник Фонду «Відкрита політика», координатор Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні, ініціатор та автор статей про спеціалізовану середню освіту, про наукові ліцеї/інтернати в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну діяльність”, канд. іст. наук
ptahystudio@gmail.com
ГОХМАН В. О., державний експерт експертної групи з питань державно-громадського управління освітою директорату дошкільної та шкільної освіти, автор статей про спеціалізовану середню освіти в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну освіту”, автор статей про спеціалізовану середню освіту, про наукові ліцеї/інтернати в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну діяльність»
v_gohman@mon.gov.ua
ЛЕВТИК М. М., директор Київського природничо-наукового ліцею 145, автор статей про спеціалізовану освіту наукового спрямування, про наукові ліцеї/інтернати в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну діяльність»
kpnl145.62@gmail.com