+38 098 079 69 73   +38 (044) 288 5075    Open Policy Foundation

Новини

  • news-photo
  • news-photo
  • news-photo

Здобуття якісної освіти на материку дарує кримчанам надійне майбуття

26/03/2018 20:32

Чи можна знайти ковток повітря у вакуумі: інформаційному, освітньому, правовому? Саме у такому «безкисневому» середовищі нині доводиться жити нашим громадянам по той бік адмінкордону. А надто молодим людям, які не мають перспектив на гідне майбутнє у тимчасово окупованому Криму.

Днями у четверту річницю проведення нелегітимного референдуму представники української влади, експерти громадських організацій, студенти взяли участь у широкому обговоренні на тему «Чотири роки без Криму: наслідки окупації та перспективи звільнення півострову». Круглий стіл відбувся у столиці в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського – єдиному виші, переміщеному з окупованого півострова.

«Таврійський університет є наочним прикладом трагічної долі освіти в умовах агресії у Криму, на Донбасі, -- відзначив постійний представник Президента України в АР Крим Борис Бабін, -- Під час переміщення на підконтрольну українській владі територію ті навчальні заклади, які мали волю й бажання, вже досягли певного проміжного успіху. Наше завдання – підтримати їх. Нині питання освіти перебуває під постійним контролем, одначе ще існує чимало слабких місць.

Так, за статистикою, торік кількість кримських абітурієнтів, які вступили до навчальних закладів на материковій Україні, не настільки велика, як нам хотілося б. Серед проблем -- питання низької інформаційної підтримки. Нині існують певні спроби поінформувати молодь Криму про освітні можливості в Україні, одначе мовлення на окуповані території ведеться у незначному обсязі. Необхідно, щоб нарешті з’явилася соціальна реклама на мовниках, які справді дивляться й слухають жителі окупованих територій».

У Громадській організації «Фонд «Відкрита політика» зауважили, що таку інформаційну кампанію ведуть уже не перший рік. «Важливо не лише запровадити можливості для молоді, а й поінформувати про них, наголосила експерт ГО «Фонд «Відкрита політика» Інна Ковалів. – Працівники нашої організації записали 7 аудіороликів, 4 відео та 7 анімаційних роликів українською та російською мовами, що мали 1900 виходів у радіоефір та стільки ж – на телебаченні, у тому числі й мовниках на тимчасово окупованих територіях. Працівники Фонду розробили 11 покрокових інструкцій у форматі постерів і листівок. Понад 36 тисяч друкованої продукції розповсюдили на КПВВ, вокзалах, освітніх центрах, соціальних службах. Соціальну рекламу розміщено у 16 напрямках руху та у 118 вагонах Інтерсіті «Укрзалізниці». Здійснено моніторингові поїздки спільно з представниками Міністерства освіти і науки на КПВВ «Чонгар», «Майорськ», «Станиця Луганська», «Мар’янка» та ін.»

Під час заходу представники «Фонду «Відкрита політика» продемонстрували відеоролик про успішні історії абітурієнтів з тимчасово окупованих територій, молоді, котра бачить своє майбутнє в Україні й обрала навчання в українських вишах:

Вочевидь саме освіта стає вагомим інструментом реінтеграції окупованих територій. «Для молоді окупованого Криму здобуття якісної освіти на материковій Україні дарує шанс на щасливе, перспективне майбуття. Заохочуючи молодь півострова отримувати знання на материку, зможемо зрештою реінтегрувати цю територію, – зауважила Інна Ковалів. – Громадська організація «Фонд «Відкрита політика» з року в рік докладає чималих зусиль, щоб надати можливість абітурієнтам з тимчасово окупованого Криму і непідконтрольного Донбасу без ЗНО, без паспорта, атестату чи свідоцтва вступати до українських вишів за спрощеною процедурою».

Про те, як кримчанам отримати вищу освіту на материку, розповіла генеральний директор ГО «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова в прямому ефірі Радіо «Крим. Реалії»

Так, молоді люди можуть вступати до вишів через освітні центри «Крим-Україна», що працюватимуть при 35 вищих навчальних закладах з 4 червня по 28 вересня».

Для кримчан в Україні працює 35 освітніх центрів про вишах – УКРІНФОРМ

«Для вступу за спрощено процедурою абітурієнтам з окупованого Криму необхідно особисто подати заяву, заповнити освітню декларацію й скласти два іспити з української та історії, а також один профільний. Щоб кримчанам гарантовано вступити на бюджет за квотою і навчатись безкоштовно, потрібно подати документи до 23 липня, одначе краще не зволікати – бажано встигнути до 17-18 липня, оскільки потрібен час на складання іспитів», -- додала експерт.

Як кримчанам вступити 2018 року до українських вишів на бюджет, читайте на сайті «Крим.Реалії» у статті «Безкоштовна освіта на материку»:

У Фонді «Відкрита політика» також повідомили, що з 2016 року вперше почала працювати «гаряча лінія» для дітей та молоді з Криму і Донбасу – тож не лише під час вступної кампанії, а впродовж року кожен охочий може звернутися за роз’ясненнями стосовно вступу до українських університетів чи професійно-технічних закладів. На платформі «Доступна освіта» Фонду «Відкрита політика» розміщені безкоштовні відеоуроки з української мови, літератури, історії України, інших предметів, які допоможуть підготувати до ЗНО. І, що важливо, ці уроки можна переглядати без реєстрації, оскільки молодь з окупованих територій побоюється залишати електронні сліди.

«Щоб вирішити існуючі проблеми кримчан на шляху до здобуття української освіти, необхідно долати існуючі бар’єри: інформаційний, психологічний, матеріальний, відзначила експерт. – Неабиякою перепоною стає й зменшення вивчення українознавчих предметів. Кількість закладів і учнів, які навчаються на кримськотатарській або українській мові в Криму різко скоротилась».

Відтак ГО «Фонд «Відкрита політика» пропонує відкрити підготовчі відділення при освітніх центрах «Крим-Україна», де діти вивчали б українську мову та історію. Окрім цього, слід створити якісний контент для дистанційного навчання, запровадити Державну цільову програму трансферу абітурієнтів з КПВВ та адмінкордону до освітніх центрів, шкіл, організувати літні табори для школярів з тимчасово окупованих територій для підготовки до ДПА та ЗНО, вступу за спрощеною процедурою.

«Нині в окупованому Криму випускається покоління, яке жодного дня не вивчало історію України: у 2014 році п’ятикласник вже нині закінчує дев’ятий клас. І це покоління налічує тисячі молодих людей. Неважко здогадатися, що через два роки ці учні стануть випускниками 11 класу, зауважив перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі. Тож необхідно переконувати молодь півострова у перспективах здобуття української освіти як шансу на краще майбутнє. Й зменшувати існуючі бар’єри з перетином адмінкордону, надання безкоштовного навчання, проживання, документів держаного зразка тощо. Адже родина, яка нині приймає рішення про те, що їхня дитина вступатиме до українського вишу, повинні значи чіткий алгоритм дій, кроків необхідних для того щоб стати студентом й здобувати якісну освіту на материковій Україні. Існуючий алгоритм не ідеальний, тому необхідно негайно вирішувати всі проблеми, які досі стоять на шляху кримчан до здобуття української освіти».

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, розповів про ситуацію в Криму й зауважив: «Нині на окупованому півострові немає освіти: ні української, ні кримськотатарської. Натомість лише існує видимість факультативного, фольклорного навчання. Головним інструментом деокупації півострова має стати внесення змін до Конституції й визначення статусу Криму як національно-територіальної автономії, визначення статусу кримськотатарського народу».

Про те, що питання освіти є ключовим для деокупації Криму, наголосив юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко. Одначе наша країна досі не виконує власних гарантій стосовно забезпечення молоді з Криму безплатною освітою. «Приміром, у травні 2015 року було прийнято Закон № 425-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки», який вніс ніс зміни до Закону «Про вищу освіту». Документом передбачена державна цільова підтримка студентів-внутрішньо переміщених осіб, що гарантує повну або часткову оплату навчання, надання освітніх кредитів, соціальних стипендій, безплатних гуртожитків, -- пояснює Максим Тимочко. -- Це додатковий набір гарантій і пільг, які мали б зрушити освітню політику в кримському питанні. Передбачалося, що дуже багато кримчан звернуть увагу на таку підтримку й направлять своїх дітей навчатися в українські університети. Одначе цього не сталося з кількох причин: порядок, що мав ввести цей закон у дію, прийняли понад ніж через півтора роки – 23 листопада 2016 року, понад те, він вступив у дію лише в 2017-му. Одначе прийнятий порядок насправді суперечить Закону «Про вищу освіту» -- зокрема, якщо студент отримає адресну допомогу, то вже не отримає безплатного гуртожитку, замість додаткової соціальної стипендії – отримує академічну або соціальну. Навіть немає змоги одержати освітній кредит. Тож щоб повернути Крим, не можна економити на його деокупації».

Ситуацію з проблемами у наданні держаних гарантій для кримчан підтвердив і в. о. ректора ТНУ ім. В. І. Вернадського Володимир Казарін. «З року в рік закон про окуповані території не виконується. Коли кримчани з незаможних сімей приїжджають, бажаючи отримати українську освіту, й раптом з’ясовується, що не отримають обіцяної стипендії й потрібно буде платити за проживання, молоді люди повертаються додому й запевняють: коли закон запрацює, повернемося».

Тож всі ми повинні нарешті збагнути: якщо прагнемо повернути окуповані території, необхідно якнайшвидше здолати існуючі бар’єри, які не дають вільно дихати українській молоді в українському Криму. Лише потужна державна й громадська підтримка нарешті розіб’є досі існуючий вакуум.

Зауважимо, що цього ж дня голова ГО «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова взяла участь у прес-конференції «Демократія та тоталітаризм. Парадигма боротьби в умовах окупації», що відбулась в Укрінформі, та розповіла про можливості здобуття освіти для молоді Криму й Донбасу.

ДОВІДКОВО. За даними доповіді управління Верховного комісара ООН з прав людини, кількість учнів, які навчаються в Криму українською мовою, скоротилася на 97% з 2014 року. Згідно з документом, у поточному навчальному році українською мовою навчаються 371 учнень, що становить 0,2% дітей, які відвідують загальноосвітні школи Криму. В ООН заявили, що приблизно на 50% зменшилась кількість дітей, які вивчають українську мову як предмет, обраний курс або в рамках позашкільного навчання.

Кримськотатарською мовою освіту отримують близько 5,6 тисяч учнів (3% від загальної кількості учнів, за останні роки ця цифра залишилася стабільною. 21,6 тисячі учнів вивчають кримськотатарську мову як предмет, що на 12% більше, ніж у попередньому навчальному році (тоді таких учнів було 19 254).