Пропозиції
Гірські школи: донори України чи баласт для бюджету
14 червня побувала в гірських школах разом з народними депутатами: Олександром Співаковським та Юрієм Соловєм, начальником департаменту середньої освіти МОН Юрієм Кононенко та освітянами Івано-Франківщини. Дуже корисний захід. Чи не вперше політики, які приймають ключові рішення з питань освіти, прийшли в школу так, як ходять щодня діти-горяни: гірськими стежками. Ми йшли годину гарною погодою. Після цього – відверта розмова. Багато з тих пропозицій, які останні 2,5 роки активно пропонує Фонд "Відкрита політика" були почуті і прийнято попередньо позитивне рішення. Головне: Не можна знищувати державну мережу гірських шкіл через зміну інструментів фінансування.
Фонд "Відкрита політика " пропонує:
1. Розробити мінімальний кошик освітніх послуг, які має гарантувати держава, з врахуванням не тільки такого показника як кількість освітніх закладів на душу населення, а й територіальної доступності, специфіки регіонів (густонаселеність, рельєф місцевості, дотаційність регіону, інші). Відповідні постанови щодо мінімального кошика спортивних, культурних послуг розробляються в Мінкульті і Мінмолодьспорт.
2. Має бути коефіцієнт для гірських шкіл у формулі фінансування. Розрахунок має бути у великих школах на одного учня, а в гірських малокомплектних - на клас. Не має бути єдина формула розрахунку вартості на 1 учня, який мешкає в м. Києві і у гірському с. Космач. Мають бути обґрунтовані коефіцієнти. З відповідними пропозиціями Фонд «Відкрита політика» звернувся до ЮНІСЕФ та МОН, чиї мандати мають забезпечити РІВНИЙ доступ до якісної освіти КОЖНІЙ дитині.
3. Пропонуємо парламенту переглянути закон, дія якого призвела до закриття сільських малокомплектних шкіл та окремі статті законопроекту «Про освіту». Накласти мораторій на дію закону у важкодоступних, гірських регіонах. Не можна допустити закриття шкіл ІІ-ІІІ ступенів, адже через складний рельєф та віддаленість у гірській місцевості не має можливості організувати під’їзд учнів шкільним автобусом до інших шкіл. У прикінцевих положеннях до ЗУ «Про освіту» прописати застереження щодо гірських шкіл.
4. Децентралізація потрібна. Але потрібно уважно без поспіху до цього підійти. Потрібно спочатку зробити експеримент, пілотний проект, як буде діяти модель у різних регіонах у т.ч. і в малодоступних, дотаційних, не густонаселених.
5. Особливо складна ситуація з фінансуванням склалася в об'єднаних територіальних громадах у гірських дотаційних областях. У зв’язку з тим, що місцеві бюджети дотаційних районів не в змозі забезпечити належне фінансування загальноосвітніх навчальних закладів, які знаходяться на їхніх територіях, ПРОПОНУЄМО виділити додаткову дотацію з державного бюджету на фінансування господарських потреб:
А. На ремонт пічок, адже в більшості гірських шкіл пічне опалення, яке встановлено до здобуття незалежності.
Б. На придбання дров, ціна на які зросла вдвічі у порівнянні з минулим роком.
6. Необхідно домогтися, щоб обсяги освітньої субвенції та додаткові дотації на покриття поточних витрат ЗНЗ забезпечували створення належних умов для здобуття учнями якісної загальної середньої освіти, незалежно від місця їх проживання. Потрібна державна гарантія на добудову шкіл у сільській місцевості, бо за місцеві кошти добудова шкіл в дотаційних районах тягнеться протягом 20-30 років. Наприклад: не добудовано 5 шкіл у Косівському районі Івано-Франківської області (Космацька, Бабинська, Старо-Кутська, Старо-Косівська, Вижньо-Березівська).
7. Потрібно відновити державне фінансування в повному обсязі пришкільних інтернатів, які існують. Але не створювати нових. Якщо громада, батьки, вчителі цього НЕ ХОЧУТЬ, не потрібно створювати нові пришкільні інтернати, оскільки це призведе до закриття малокомплектних гірських шкіл. Діти не будуть відвідувати школу.
8. Є високі ризики не охоплення школою дітей у зв'язку з пролобійованою приватними закладами статтею 10.7 про сімейну (домашню) форму освіти у проекті ЗУ «Про освіту»: «Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – спосіб організації освітнього процесу дітей (неповнолітніх осіб) самостійно їх батьками або законними представниками для здобуття формальної та/або неформальної освіти. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за здобуття освіти дітьми (неповнолітніми особами) на рівні не нижче стандартів освіти НЕСУТЬ БАТЬКИ або законні представники. Щорічне оцінювання результатів навчання, а також присвоєння освітньої кваліфікації здійснюється у відповідному закладі освіти за визначеними процедурами або в інший спосіб, визначений законодавством». Порівняльна таблиця законопроекту «Про освіту» станом на 08.06.2017 року.
Фонд «Відкрита політика» звертається до народних депутатів: Олександра Співаковського, Тараса Креміня звернути особливу увагу на ці ризики, прислухатись до освітян у сільських школах, а не тільки експертів з київських пагорбів.
9. Потрібно системне ДЕРЖАВНЕ безкоштовне навчання з управління проектами (державними та міжнародними) для освітян, адміністраторів. Адже сьогодні є багато фінансових інструментів, проте кошти залишаються незадіяними.
10. Пропонуємо також у гірських школах активно впроваджувати STREAM освіту, яка базується на математиці, природничих науках, робототехніці і МИСТЕЦТВІ. Мають бути розроблені навчальні програми, які базуються на традиційному мистецтві і могли б викладатися, як на уроках праці, так і мистецтв і... поєднуватись з science, інженерингом, IT. Міжнародна зелена школа Фонду «Відкрита політика» має апробовані авторські курси.
11. Останнє. А, можливо, перше. Потрібно розробити і прийняти ряд важливих документів: стратегію забезпечення рівного доступу до якісної освіти в сільських школах (у т.ч. гірських), як на національному рівні, так і на місцевому, у т.ч. і стратегію розвитку ОТГ (мінімум на 7 років). Розробити програми, у т.ч. і освітню. І конкретні проекти. І писати/писати/писати проекти. Готувати проектну команду. Вчитись адмініструвати проекти. Повернення до старих інструментів фінансування вже НЕ БУДЕ. І чим раніше ми це зрозуміємо, тим більше шансів зберегти ДЕРЖАВНУ МЕРЕЖУ ШКІЛ. А значить - країну.