Новини

№

Запропонована редакція

Пропозиції Громадянської платформи

Обґрунтування

1.

1.

2.

Метою освіти є всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей людини як особистості та найвищої цінності суспільства, формування громадян, здатних до етично відповідальної участі у житті суспільства, забезпечення потреби суспільства у кваліфікованих фахівцях.

Розділ I Загальні положення

Право громадян України на освіту

1. Громадяни України мають право на доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти.

Це право забезпечується:

розгалуженою мережею закладів освіти, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів освіти дорослих;

створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

публічним характером діяльності закладів освіти;

різними формами здобуття освіти (очною, заочною, вечірньою, дуальною, дистанційною, індивідуальною, екстернатною тощо);

підтримкою різних форм здобуття та видів освіти впродовж життя.

Стаття 3. Державна політика в галузі освіти

3. Засадами державної політики у сфері освіти є:

її обґрунт&##1086;ваність статистичними даними та науковими дослідженнями;

забезпечення рівності між закладами освіти у питаннях якості освіти;

забезпечення рівного доступу до освіти незалежно від будь-яких обставин та ознак; позитивні дії для забезпечення рівного доступу до освіти;

інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;

фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законодавством;

сприяння навчанню впродовж життя;

інтеграція у міжнародне освітнє та наукове середовище.

Позиція відсутня

Розділ II Система освіти

Стаття 8. Форми здобуття та види освіти

2. Формальна освіта здійснюється за освітніми програмами відповідно до визначених цим Законом та іншими нормативними актами рівнів освіти, галузей знань і спеціальностей. Формальна освіта здобувається у закладах освіти, які мають ліцензію.

Формальна освіта передбачає досягнення визначених державними стандартами результатів освіти (засвоєння знань, умінь і навичок). Здобуті результати освіти підтверджуються відповідним документом про освіту в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

3. Неформальна освіта - організоване навчання з метою здобуття нових знань та вмінь, отримання чи підвищення професійних навичок, не передбачає здобуття рівня освіти і отримання документа про освіту, встановленого законодавством України, та здобувається у закладах освіти, установах та організаціях, що не підлягають ліцензуванню та акредитації.

4. Інформальна освіта (самоосвіта) є самоорганізованою та не передбачає інституціолізованих форм.

5. Результати неформальної освіти можуть бути підтверджені у системі формальної освіти у випадках та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

6. Якщо в нормах цього Закону не зазначено інше, термін «освіта» означає формальну освіту.

7. Освіта може здобуватися у денній, заочній, вечірній, дуальній дистанційній, індивідуальній, екстернатній формах. Форми здобуття освіти можуть бути поєднані.

8. Заклади освіти можуть пропонувати різні форми здобуття освіти відповідно до їхніх організаційних можливостей та побажань осіб, що навчаються.

Освіта – основа інтелектуального, культурного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

 відповідальної участі у житті суспільства, забезпечення потреби суспільства у кваліфікованих фахівцях.

Розділ I Загальні положення

Право громадян України на освіту

1. Громадяни України мають право на доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти.

Це право забезпечується:

 закладів освіти впродовж життя;

створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина;

публічним характером діяльності закладів освіти;

різними формами здобуття освіти (очною, заочною, вечірньою, дуальною, дистанційною, індивідуальною, екстернатною тощо);

підтримкою різних форм здобуття та видів освіти впродовж життя.

Стаття 3. Державна політика в галузі освіти

3. Засадами державної політики у сфері освіти є:

її обґрунтованість статистичними даними та науковими дослідженнями;

забезпечення рівності між закладами освіти у питаннях якості освіти;

забезпечення рівного доступу до освіти незалежно від будь-яких обставин та ознак; позитивні дії для забезпечення рівного доступу до освіти;

інституційне відокремлення здійснення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

прозорість і публічність прийняття та реалізації управлінських рішень;

фінансова, академічна та адміністративна автономія закладів освіти у межах, визначених законодавством;

сприяння навчанню впродовж життя;

інституційне забезпечення та підтримка особливих видів освіти;

інтеграція у міжнародне освітнє та наукове середовище.

Розділ II Система освіти

Стаття 8. Форми здобуття та види освіти

2. Формальна освіта здійснюється за освітніми програмами відповідно до визначених цим Законом та іншими нормативними актами рівнів освіти, галузей знань і спеціальностей. Формальна освіта здобувається у закладах освіти, які мають ліцензію.

Формальна освіта передбачає досягнення визначених державними стандартами результатів освіти (засвоєння знань, умінь і навичок). Здобуті результати освіти підтверджуються відповідним документом про освіту в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

3. Особливі види освіти – види формальної освіти: наукова, мистецька, спортивна, які в зв’язку з психофізичними особливостями здобувачів потребують виявлення та розвитку відповідних здібностей з раннього віку, і які надаються на рівнях середньої, професійної та вищої освіти.

 Неформальна освіта - організоване навчання з метою здобуття нових знань та вмінь, отримання чи підвищення професійних навичок, не передбачає здобуття рівня освіти і отримання документа про освіту, встановленого законодавством України, та здобувається у закладах освіти, установах та організаціях, що не підлягають ліцензуванню та акредитації.

 Інформальна освіта (самоосвіта) є самоорганізованою та не передбачає інституціолізованих форм.

 Результати неформальної освіти можуть бути підтверджені у системі формальної освіти у випадках та порядку, встановлених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

 Якщо в нормах цього Закону не зазначено інше, термін «освіта» означає формальну освіту.

. Освіта може здобуватися у денній, заочній, вечірній, дуальній дистанційній, індивідуальній, екстернатній формах. Форми здобуття освіти можуть бути поєднані.

 Заклади освіти можуть пропонувати різні форми здобуття освіти відповідно до їхніх організаційних можливостей та побажань осіб, що навчаються.

.

Тут важливо, що ця освіта починає здобуватися з раннього віку.

Стаття 9. Рівні освіти

…

4. Вища освіта включає:

позиція відсутня

Перший цикл вищої освіти, після виконання програм якої присуджується ступінь бакалавра;

другий цикл вищої освіти, після виконання програм якої присуджується ступінь магістра;

третій цикл вищої освіти, після виконання програм якої присуджується ступінь доктора філософії.

Стаття 9. Рівні освіти

…

4. Вища освіта включає:

короткий цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь молодшого бакалавра;

перший цикл вищої освіти, після виконання програм якої присуджується ступінь бакалавра;

другий цикл вищої освіти, після виконання програм якої присуджується ступінь магістра;

третій цикл вищої освіти, після виконання програм якої присуджується ступінь доктора філософії.

. Рівень молодшого бакалавра дозволятиме готувати таких фахівців з початковою вищою освітою, бо це є обов’язкова умова для викладання в систем освіти.

Підготовку викладачів дитячих (початкових) мистецьких шкіл системи культури здійснюють тільки коледжі культури і мистецтв

Стаття 12. Середня освіта

…

3. Профільна середня освіта переважно здобувається у відокремлених закладах освіти. Профільна середня освіта може мати академічне або професійне спрямування. Особа, яка отримує середню профільну освіту за програмою професійного спрямування, одночасно отримує ступінь кваліфікованого робітника.

4. Середня освіта може здобуватися особами в будь-яких формах, визначених законодавством.        Вибір форми здобуття середньої освіти дітьми покладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, із погодженням з дитиною.

5. Середню освіту особи здобувають на основі освітніх програм, що складаються відповідно до вимог Державного стандарту середньої освіти та затверджуються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

Стаття 12. Середня освіта

…

3. Профільна середня освіта переважно здобувається у відокремлених закладах освіти. Профільна середня освіта може мати академічне або професійне спрямування. Особа, яка отримує середню профільну освіту за програмою професійного спрямування, одночасно отримує ступінь кваліфікованого робітника.

.

 Середня освіта може здобуватися особами в будь-яких формах, визначених законодавством.        Вибір форми здобуття середньої освіти дітьми покладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, із погодженням з дитиною.

 Середню освіту особи здобувають на основі освітніх програм, що складаються відповідно до вимог Державного стандарту середньої освіти та затверджуються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

Заклади середньої освіти

Заклади середньої освіти створюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.

У сільській місцевості на запит територіальної громади можуть відкриватися заклади базової чи профільної середньої освіти із середньою наповнюваністю класів менше десяти осіб за умови, що територіальна громада надає повне матеріально-технічне забезпечення цього закладу, а максимально допустимі видатки шкільної субвенції з розрахунку на одного учня, затверджені Кабінетом Міністрів України, повністю забезпечують оплату праці педагогічних працівників.

3. Для здобуття середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при закладах середньої освіти.

4. Охочім надається право і створюються умови для прискореного закінчення школи, складання іспитів екстерном.

Заклади середньої освіти

Заклади середньої освіти створюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів.

 осіб за умови, що територіальна громада надає повне матеріально-технічне забезпечення цього закладу, а максимально допустимі видатки шкільної субвенції з розрахунку на одного учня, затверджені Кабінетом Міністрів України, повністю забезпечують оплату праці педагогічних працівників.

.

. Для здобуття середньої освіти можуть створюватися вечірні (змінні) школи, а також класи, групи з очною, заочною формами навчання при закладах середньої освіти.

, в т.ч. дистанційного.

знищення високогірних сіл.

У попередній версії проекту ЗУП освіту була норма, яка по суті передбачала закриття шкіл у 55 чоловік (у класі не менше 5 чоловік інакше витрати на місцеві бюджети), тепер - 110 чоловік (за версією, опублікованою на сайті МОН)

ТАК НЕ МОЖНА. В районах не має настільки великих шкіл, щоб вмістити таку велику кількість дітей з сіл!!!

.

Заклади професійної освіти

1. Заклад професійної освіти утворюється для провадження освітньої та інших видів діяльності на певних рівнях професійної освіти.

Заклади професійної освіти створюються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Заклад професійної освіти набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

При формуванні мережі державних і комунальних закладів професійної освіти проводяться консультації з відповідними об’єднаннями роботодавців та професійними асоціаціями.

Заклади професійної освіти

1. Заклад професійної освіти утворюється для провадження освітньої та інших видів діяльності на певних рівнях професійної освіти.

 виконавчої влади у сфері освіти та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Заклад професійної освіти набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

При формуванні мережі державних і комунальних закладів професійної освіти проводяться консультації з відповідними об’єднаннями роботодавців та професійними асоціаціями.

Стаття 16. Вища освіта

…

5. Перший цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь бакалавра, здобувається на основі повної середньої освіти або ступеня професійної освіти.

6. Другий цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь магістра, здобувається на основі бакалаврського рівня вищої освіти.

За спеціальностями медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування магістерський рівень здобувається на основі повної середньої освіти у результаті виконання освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС.

7. Третій цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь доктора філософії, здобувається на основі магістерського рівня вищої освіти.

8. За результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих наукових виданнях, особі може бути присуджений науковий ступінь доктора наук. Отримання ступеня доктора наук засвідчує високий рівень наукових досягнень особи.

Стаття 16. Вища освіта

…

5. Короткий цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь молодшого бакалавра, здобувається на основі повної середньої освіти або ступеня професійної освіти.

 Перший цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь бакалавра, здобувається на основі повної середньої освіти або ступеня професійної освіти.

 Другий цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь магістра, здобувається на основі бакалаврського рівня вищої освіти.

За спеціальностями медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування магістерський рівень здобувається на основі повної середньої освіти у результаті виконання освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС.

 Третій цикл вищої освіти, після виконання програм якого присуджується ступінь доктора філософії, здобувається на основі магістерського рівня вищої освіти.

 За результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії, або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих наукових виданнях, особі може бути присуджений науковий ступінь доктора наук. Отримання ступеня доктора наук засвідчує високий рівень наукових досягнень особи.

Заклади вищої освіти

1. Заклади вищої освіти провадять освітню та наукову діяльність.

2. Заклади вищої освіти державної форми власності засновуються, ліквідовуються чи реорганізовуються за рішенням Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника.

3. Заклади вищої освіти комунальної форми власності засновуються, ліквідовуються чи реорганізовуються за рішенням обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад.

4. Заклади вищої освіти приватної форми власності засновуються, реорганізовуються чи ліквідовуються за рішенням їх засновників (фізичних та/або юридичних осіб).

5. Заклади вищої освіти отримують державне фінансування на підготовку фахівців та наукову діяльність на конкурсних засадах. При наданні державного фінансування враховується якість освіти та наукової роботи, зацікавленість абітурієнтів, потреби національного та регіональних ринків праці та інші фактори.

6. Заклади вищої освіти, що отримують державне фінансування, здійснюють свою діяльність на основі контракту з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти, в якому, зокрема, вказуються стратегічні напрями підготовки фахівців та проведення наукових досліджень.

Заклади вищої освіти

 діяльність.

 здійснює права засновника.

3. Заклади вищої освіти комунальної форми власності засновуються, ліквідовуються чи реорганізовуються за рішенням обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад.

4. Заклади вищої освіти приватної форми власності засновуються, реорганіз #1086;вуються чи ліквідовуються за рішенням їх засновників (фізичних та/або юридичних осіб).

, зацікавленість абітурієнтів, потреби національного та регіональних ринків праці та інші фактори.

.

Розділ відсутній

Розділ ІІІ. Особливі види освіти (новий розділ)

Стаття 28. Наукова освіта.

надання особі можливостей для реалізації індивідуальних, творчих потреб, забезпечення умов для оволодіння практичними уміннями і навичками наукової, дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності, забезпечення умов для наукової діяльності, певного рівня професійної підготовки, поглибленого вивченням окремих предметів за сучасними напрямками природничих і гуманітарних наук, високотехнологічних виробництв та оборонного комплексу.

2. Основними завданнями наукової освіти є:

а) формування пізнавального інтересу та творчої активності у навчанні, загальної грамотності, компетентностей, які необхідні особистості для самореалізації і самовдосконалення, продовження навчання, свідомого вибору профілю майбутньої професії;

б) виявлення і розвиток у ранньому віці індивідуальних здібностей, нахилів і пізнавальних інтересів осіб, сприяння їхньому творчому та інтелектуальному розвитку;

в) виховання потенціалу майбутньої інтелектуальної еліти на засадах усвідомлення духовних цінностей України, її культури, громадянськості, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, відповідальності перед собою і суспільством;

3. Наукова освіта здобувається в профільних класах з поглибленим вивченням окремих предметів, закладах профільної освіти (гімназіях, ліцеях, колегіумах).

ВИЯВИТИ і розвинути здібності.

 здібностей.

 школі. Адже на перехідному етапі , в економічній кризі це неможливо забезпечити в кожній школі за браком кадрових ресурсів, фінансів на забезпечення кожної школи лабораторією, музичними інструментами, спортивним інвентарем, тощо.

Стаття 29. Мистецька освіта

.

2. Основними завданнями мистецької освіти є:

а) виявлення у дітей та розвиток з раннього віку мистецьких здібностей;

б) формування спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності;

в) набуття здобувачем комплексу професійних у тому числі виконавських компетентностей;

г) підготовка фахівців для галузі культури та мистецтва.

3. Мистецька освіта здобувається на таких рівнях:

початкова мистецька освіта, інтегрована із здобуттям початкової середньої освіти, полягає в набутті здобувачем мистецької освіти компетентностей в обраній галузі мистецтв початкового рівня, є підготовчим етапом до початку професійної спеціалізації. Початкова мистецька освіта може здобуватися також в системі позашкільної освіти;

середня мистецька освіта, інтегрована із здобуттям базової середньої освіти, полягає в набутті здобувачем мистецької освіти компетентностей початкового базового рівня в обраній мистецькі спеціальності;

професійна митецька освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти або на базі базової середньої освіти та інтегрована із здобуттям повної загальної середньої освіти, спрямована на набуття компетентностей професійного рівня в обраній мистецькі спеціальності, забезпечує підготовку кваліфікованого працівника та молодшого спеціаліста. Окремі види професійної мистецької освіти можуть здобуватися на базі початкової середньої освіт#1090;и та інтегрується із здобуттям базової середньої освіти;

короткий цикл вищої мистецької освіти здобувається на основі повної загальної середньої освіти або професійної мистецької освіти і забезпечує підготовку молодшого бакалавра, спрямований на здобуття професійних компетентностей з метою отримання відповідної кваліфікації та продовження освіти або працевлаштування;

перший цикл вищої мистецької освіти здобувається на основі повної загальної середньої освіти, професійної мистецької освіти або короткого циклу вищої мистецької освіти, забезпечує підготовку бакалавра в галузі мистецтв і спрямований на здобуття професійних компетентностей з метою отримання відповідної кваліфікації та продовження освіти та/або працевлаштування у відповідних сферах мистецької діяльності;

другий цикл вищої митецької освіти здобувається на основі базової вищої мистецької освіти і забезпечує підготовку магістра, спрямований на здобуття професійних компетентностей з метою отримання відповідної кваліфікації та продовження освіти або працевлаштування за мистецькими спеціальностями;

третій цикл вищої мистецької освіти – творчий (науково-творчий) рівень вищої мистецької освіти здобувається на основі другого циклу вищої мистецької освіти і забезпечує підготовку доктора мистецтв і спрямований на оволодіння методологією творчої та художньо-педагогічної діяльності, проведення самостійного мистецького творчого проекту, здобуття особою практичних навичок продукування нових ідей і розв’язання теоретичних та практичних проблем.

В разі потреби, обґрунтованої віковими психофізіологічними особливостями здобувачів мистецької освіти певних спеціальностей, в закладах мистецької освіти допускається наскрізна інтеграція рівнів мистецької освіти в безперервному циклі професійної підготовки, без необхідності проміжкових випускних кампаній, починаючи з рівня початкової мистецької освіти до першого циклу вищої мистецької освіти.

Вищі мистецькі навчальні заклади за результатами культурно-мистецької (творчої) діяльності можуть присвоювати визнаним митцям звання доцента мистецтв та професора мистецтв, які прирівнюються до відповідних вчених звань та затверджуються атестаційною колегією, утвореною центральним органом виконавчої влади в сфері культури.

Визнаний митець – творець або виконавець художніх творів, художню діяльність якого характеризують особливо значні для мистецтва і культури твори, втілені в життя в Україні та/або за кордоном, які отримали широке громадське визнання і визнання фахівців у галузі мистецтв, оцінені престижними міжнародними або національними преміями, а також іншими високими нагородами, та/або який виховав видатних художників і відповідає вимогам, встановленим вищим навчальним закладом, у якому він прагне заміщати або заміщає науково-педагогічну посаду.

4. Для здобуття мистецької освіти створюються профільні навчальні заклади різних рівнів: дитячі мистецькі школи, спеціалізовані мистецькі школи-інтернати, професійні та вищі навчальні заклади культури і мистецтв.

.

6. Особи, які здобувають профільну мистецьку освіту в системі середньої освіти в спеціалізованих школах-інтернатах, на період навчання забезпечуються гуртожитками, стипендіями відповідно до законодавства.

Стаття 30. Спортивна освіта

Розділ ІІ. Зміст освіти

Державні стандарти освіти

1. Систему державних стандартів освіти в Україні складають стандарти освітньої діяльності та стандарти змісту освіти. Там, де не зазначено іншого, під стандартами освіти мають на увазі державні стандарти.

2. Стандарти освіти розробляються         для кожного рівня освіти. Стандарти освіти для професійної та вищої освіти розробляються для кожної спеціальності та для різних ступенів підготовки.

3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти організовує розробку стандартів освіти за участі фахівців та затверджує їх.

4. Стандарт освітньої діяльності - це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного (програмного) забезпечення освітнього процесу.

5. Стандарт змісту освіти - перелік вимог до змісту, обсягів та результатів освітнього процесу.

6. Стандарти змісту освіти для всіх рівнів повинні визначати перелік обов'язкових результатів навчання (знань, умінь та компетентностей, якими повинен володіти випускник).

7. Стандарт змісту професійної та вищої освіти має визначати як загальноосвітні, так і специфічні для відповідної спеціальності знання, вміння та компетентності.

8. Стандарт         змісту дошкільної та середньої освіти визначає також загальні вимоги щодо структури навчального плану.

9. Стандарти освіти мають відповідати найсучаснішим досягненням людства в сфері освіти та науки та бути доступними громадськості шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях та на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади в сфері освіти.

10. Відповідність освітнього процесу державним стандартам і вимогам визначається шляхом ліцензування, інспектування та акредитації закладів освіти і освітніх програм у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розділ І. Зміст освіти

Державні стандарти освіти

1. Систему державних стандартів освіти в Україні складають стандарти освітньої діяльності та стандарти змісту освіти. Там, де не зазначено іншого, під стандартами освіти мають на увазі державні стандарти.

 Стандарти освіти для професійної та вищої освіти розробляються для кожної спеціальності та для різних ступенів підготовки.

3. Центральний орган виконавчої влади у сфері освіти організовує розробку стандартів освіти за участі фахівців та затверджує їх.

4. Стандарт освітньої діяльності - це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного (програмного) забезпечення освітнього процесу.

5. Стандарт змісту освіти - перелік вимог до змісту, обсягів та результатів освітнього процесу.

6. Стандарти змісту освіти для всіх рівнів повинні визначати перелік обов'язкових результатів навчання (знань, умінь та компетентностей, якими повинен володіти випускник).

7. Стандарт змісту професійної та вищої освіти має визначати як загальноосвітні, так і специфічні для відповідної спеціальності знання, вміння та компетентності.

8. Стандарт         змісту дошкільної та середньої освіти визначає також загальні вимоги щодо структури навчального плану.

Стандарт змісту середньої освіти для особливих видів освіти має містити зміст профільної підготовки.

9. Стандарти освіти мають відповідати найсучаснішим досягненням людства в сфері освіти та науки та бути доступними громадськості шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях та на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади в сфері освіти.

 освітніх програм у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

.

Розділ ІV.

Стаття 33. Права і обов’язки осіб, які навчаються

1. Особам, які навчаються, держава гарантує право на:

здобуття якісної освіти у системі формальної освіти;

вільний вибір закладу освіти і форми здобуття освіти;

академічну мобільність;

додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

навчання впродовж життя;

користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти;

свободу шукати, одержувати і передавати будь-яку інформацію та ідеї в усній, письмовій, друкованій та електронній формі;

участь та свободу в науково-дослідній, науково-технічній, літературній, художній і творчій діяльності;

…

Стаття 34. Права і обов’язки батьків та осіб, які їх замінюють

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

забезпечити здобуття дітьми дошкільної та повної середньої освіти у закладах освіти або в домашніх умовах відповідно до вимог державних стандартів освіти щодо її змісту, рівня та обсягу;

виховувати повагу до законів, прав, свобод та гідності людини;

постійно дбати про фізичне і психічне здоров'я дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

поважати гідність дитини.

Стаття 35. Загальні вимоги до осіб, які навчають

1. Педагогічною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну вищу освіту та фізичний і психологічний стан, що дозволяє виконувати посадові обов'язки.

2. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють педагогічні працівники, у закладах вищої освіти – педагогічні та науково-педагогічні працівники. Перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.

3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі у формі контракту, за результатами конкурсного відбору, що проводиться у порядку встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

4. Для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної та професійної освіти на посаді педагогічного працівника особа має пройти державну сертифікацію.

5. Інші кваліфікаційні вимоги до осіб, які навчають, визначаються законодавством.

Стаття 37. Обов’язки та відповідальність педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну ерудицію;

забезпечувати умови для засвоєння особами, що навчаються, навчальних програм на рівні обов'язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку їхніх здібностей;

дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, учня, студента;

захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.

Позиція відсутня

Розділ ІV.

Стаття 36. Права і обов’язки осіб, які навчаються

1. Особам, які навчаються, держава гарантує:

здобуття якісної освіти у системі формальної освіти;

вільний вибір закладу освіти і форми здобуття освіти;

створення умов для здобуття особливих видів освіти;

академічну мобільність;

додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

навчання впродовж життя;

користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти;

свободу шукати, одержувати і передавати будь-яку інформацію та ідеї в усній, письмовій, друкованій та електронній формі;

участь та свободу в науково-дослідній, науково-технічній, мистецькій, спортивній діяльності;

…

Стаття 37. Права і обов’язки батьків та осіб, які їх замінюють

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

…..

Передача дитини на виховання іншим особам (закладам) не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Стаття 38. Загальні вимоги до осіб, які навчають

мають відповідну вищу освіту та фізичний і психологічний стан, що дозволяє виконувати посадові обов'язки.

2. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють педагогічні працівники, у закладах вищої освіти – педагогічні та науково-педагогічні працівники. Перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів освіти установлюється Кабінетом Міністрів України.

 Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі у формі контракту, за результатами конкурсного відбору, що проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

 Для роботи у закладах дошкільної, середньої, позашкільної та професійної освіти на посаді педагогічного працівника особа має пройти державну сертифікацію.

5. Для роботи у закладах, що надають особливі види освіти, особа повинна мати вищу освіту, яка відповідає профілю педагогічної діяльності.

Педагогічну діяльність у закладах початкової мистецької освіти в системі позашкільної освіти можуть здійснювати особи, які мають рівень професійної освіти, яку здобули в професійних закладах культури і мистецтв.

. Інші кваліфікаційні вимоги до осіб, які навчають, визначаються законодавством.

Стаття 40. Обов’язки та відповідальність педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну ерудицію;

забезпечувати умови для засвоєння особами, що навчаються, навчальних програм на рівні обов'язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку їхніх здібностей;

дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, учня, студента;

настановленням і особистим прикладом утверджувати  повагу  до принципів  загальнолюдської  моралі:    правди,    справедливості, відданості,  патріотизму,   гуманізму,    доброти,    стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей;

 виховувати повагу  до  батьків,  жінки, старших за віком,  народних  традицій  та  звичаїв,  національних, історичних,  культурних  цінностей  України,  її   державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного  та природного середовища країни;

захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.

З метою реалізації наукової, мистецької та спортивної освіти

Можливо до керівництва будуть вимоги в спеціалізованих законах - тому дана норма й не потрібна? (стосується керівників та заступників).

про освіту в Україні повинен обов’язково носити патріотичні компоненти!!!

Ці норми викинули - їх потрібно зберегти.

Стаття 39. Державні гарантії у сфері освіти

 їхніх батьків, та дітей з малозабезпечених та багатодітних сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються у закладах професійної освіти.

Стаття 42. Державні гарантії у сфері освіти

 навчаються у закладах професійної освіти.

Стаття 41. Органи управління освітою

До органів управління освітою в Україні належать:

Кабінет Міністрів України

центральний орган виконавчої влади у сфері освіти;

центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади вищої освіти;

центральний орган виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти;

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти;

місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 44. Органи управління освітою

До органів управління освітою в Україні належать:

Кабінет Міністрів України

центральний орган виконавчої влади у сфері освіти;

 освіти;

центральний орган виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти;

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти;

місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 44. Повноваження центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти

Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти:

беруть участь у здійсненні освітньої політики;

розподіляють державне фінансування для закладів професійної та вищої освіти, що знаходяться у їх підпорядкуванні;

здійснюють функції засновника по відношенню до закладів, що знаходяться у їх підпорядкуванні.

, яким підпорядковані заклади освіти

Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади:

беруть участь у реалізації державної освітньої політики;

здійснюють державне фінансування підпорядкованих навчальних закладів системи повної загальної середньої, професійної та вищої освіти;

здійснюють функції засновника по відношенню до закладів, що знаходяться у їх підпорядкуванні.

розміщують державне замовлення на підготовку фахівців для державних потреб у закладах професійної та вищої освіти і контроль за його виконанням;

беруть участь у визначенні нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення підпорядкованих навчальних закладів;

здійснюють аналіз  , моніторинг якості освітньої діяльності підпорядкованих навчальних закладів;

беруть участь у формуванні змісту та стандартів особливих видів освіти усіх рівнів;

здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства.

Стаття 46. Повноваження центрального органу виконавчої владі, що здійснює контроль (нагляд) у сфері освіти

2. Центральний орган виконавчої владі, що здійснює контроль (нагляд) у сфері освіти:

проводить перевірку діяльності закладів дошкільної, середньої та професійної освіти;

проводить ліцензійну та акредитаційну експертизу закладів дошкільної, середньої та професійної освіти та готує висновки ліцензійної та акредитаційної експертизи, публікує їх на офіційному сайті та надає органу ліцензування;

спільно з Українським центром оцінювання якості освіти проводить сертифікацію педагогічних працівників.

Позиція відсутня

Стаття 49. Повноваження центрального органу виконавчої владі, що здійснює контроль (нагляд) у сфері освіти

2. Центральний орган виконавчої владі, що здійснює контроль (нагляд) у сфері освіти:

проводить перевірку діяльності закладів дошкільної, середньої та професійної освіти;

проводить ліцензійну та акредитаційну експертизу закладів дошкільної, загальної середньої та професійної освіти та готує висновки ліцензійної та акредитаційної експертизи, публікує їх на офіційному сайті та надає органу ліцензування;

Перевірка діяльності закладів особливих видів освіти здійснюється із залученням представників центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади.

Позиції пропонується виключити як такі, що суперечать принципу відокремленості функцій контролю і здійснення державної політики.

Недоречно, коли і ліцензування та акредитація закладу освіти, і контроль за дотриманням їм умов ліцензування та акредитації сконцентровано в одній установі.

Для сертифікації пед.  працівників необхідні спеціалізовані, максимально відкриті і незалежні установи, що мали б відповідні кадри, здатні оцінити рівень підготовки та роботи педагога.

Ці два повноваження містять невиправдано значні корупційні ризики.

Акредитація закладів освіти (освітніх програм)

1. Акредитація закладів освіти (освітніх програм) – це механізм забезпечення якості освіти, в рамках якого уповноважена законом установа оцінює освітні та управлінські процеси закладів освіти чи окремі освітні програми на предмет відповідності державним стандартам освіти.

2. Акредитацію освітніх програм закладів вищої освіти здійснює Національне агентство із забезпечення якості освіти.

3. Акредитацію закладів дошкільної, середньої та професійної освіти здійснює центральний орган виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти через свої регіональні підрозділи.

Позиція відсутня

Акредитація освітніх програм

 освітні програми на предмет відповідності стандартам освіти.

2. Акредитацію освітніх програм закладів вищої освіти здійснює Національне агентство із забезпечення якості освіти.

 дошкільної, середньої та професійної освіти здійснює центральний орган виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль) у сфері освіти через свої регіональні підрозділи.

4. Акредитацію освітніх програм закладів усіх рівнів, які надають особливі види освіти, орган виконавчої влади, що здійснює нагляд (контроль), проводить із залученням експертів, рекомендованих центральними та місцевими органами виконавчої влади, яким підпорядковані такі навчальні заклади.

18.

Стаття 54. Громадський нагляд за діяльністю закладу освіти

1. Громадськими органами управління закладами освіти є наглядові та (або) піклувальні ради закладів освіти.

2. Громадські органи управління є колективними суб’єктами управлінської діяльності, що формуються шляхом делегування до їхнього складу представників громадськості з числа осіб, які зацікавлені в ефективній роботі закладу освіти.

3. До складу громадського органу управління закладом освіти не можуть входити особи, які навчаються в ньому, керівники, педагогічні, науково-педагогічні та інші його працівники.

4. Кількісний склад громадського органу управління, його структура, порядок утворення, повноваження визначаються статутом закладу освіти , цим та іншими спеціальними законами.

5. Члени органу громадського управління виконують свої повноваження на громадських засадах.

6. Правом громадського органу управління закладом освіти є:

оцінка роботи керівника закладу освіти;

аналіз діяльності закладу освіти та визначення стратегії його розвитку;

контроль за виконанням бюджету закладу освіти;

пошук додаткових джерел фінансування закладу освіти, забезпечення його платоспроможності;

визначення політики щодо розширення прав та відповідальності осіб, які здобувають освіту в закладі освіти.

Позиція - концепція відсутня (відкинута)

Стаття 54. Громадський нагляд за діяльністю закладу освіти

1. Громадськими органами з питань освіти і науки є Національна комісія регулювання освіти і науки України, експертний комітет і експертні комісії.

2. Експертний комітет складається з експертних комісій для кожної галузі знань. До складу експертної комісії включаються вчені, провідні митці, експерти з відповідної г#1075;алузі знань, які мають стаж роботи не менше п’ятнадцяти років, мають вчений ступінь та вчене звання та/або почесне звання, представники об’єднань роботодавців, професори провідних зарубіжних вищих навчальних закладів відповідних галузей.

Якщо не планується створювати такі органи, то відповіді положення зайві.