+38 098 079 69 73   +38 (044) 288 5075    Open Policy Foundation

Новини

news-photo

Філософія стандарту наукової освіти нікчемна, він не орієнтований на учнів, а якесь утворення поза нормального глузду, - директор наукового ліцею 145

29/03/2019 19:55

В Міністерстві освіти і науки продовжується робота над  “Стандартом спеціалізованої освіти наукового спрямування”.

 

28 січня відбулася зустріч із заступником міністра освіти Вадимом Карандієм . На ініціативу Ірини Жданової, було відтерміновано прийняття цього документу. Учасники Громаднянської платформи надіслали чергову порівняльну таблицю з пропозиціями врахувати зауваження: http://openpolicy.org.ua/civic-platform/news/280/

 

В березні 2019 Директорат дошкільної і середньої освіти представив новий варіант проекту Стандартів. Проте жодна з пропозицій авторів статей про спеціалізовану освіту наукового спрямування , учасників Громадянської платформи, не враховано.

 

Головною ідеєю законодавчих ініціатив Фонду «Відкрита політика» в 2014-2016 рр. є збереження і розвиток фізико-математичної освіти в Україні як бази для інноваційної економіки України. Одночасно, це питання не лише стратегічне з точки зору економіки, а й  національної безпеки.

 

На нашу думку, в нормативно правові документи стосовно спеціалізованої освіти наукового спрямування  мають бути зафіксовані: по-перше, цінності; по-друге, плекання навичок стартаперств, підприємництва; по-третє, збереження ментального здоров’я, розвиток емоційного інтелекту.

 

Оскільки випускники цих закладів зазвичай формують національну і транснаціональну еліту, то виключення цих компонентів із стандартів освіти має в майбутньому високі ризики руйнації системи безпеки на особистісному, національному, глобальному рівнях.

 

Тому Фонд «Відкрита політика» ПРОПОНУЄ включити в закон «Про загальну середню освіту» в цілому і в Стандарти спеціалізованої наукової освіти зокрема, до переліку завдань освіти наступні:

виховання милосердя, мужності, відкритості, відсутності страху робити помилки, толерантності до помилок інших; розвиток системи знань національних традицій та культури, гармонійної національної самосвідомості, орієнтації на духовні цінності, терпимості і здатності до міжкультурного діалогу, відповідальності за наслідки втілення результатів наукових досліджень; здібності

приймати нестандартні рішення в надзвичайних ситуаціях.

 

Всі ці пропозиції ігноруються .

На думку одного з авторів статей про наукові ліцеї /інтернати Миколи Левтика, «Філософія стандарту нікчемна стандарт не орієнтований на учнів, а якесь утворення поза нормального глузду.  Не можна писати дурню, тим більш затверджувати законодавчо».

 

Ще однією загрозою, є намагання Міністерства соціальної політики ліквідувати фізико-математичні ліцеї-інтернати. Проте ці заклади плекають не лише переможців міжнародних олімпіад, але й забезпечують інклюзією обдарованих дітей із сіл, малих міст ін.

 

Автори законодавчих ініціатив про наукові ліцеї/інтернати Ірина ЖДАНОВА, Валерія ГОХМАН, Микола ЛЕВТИК підготували ще одну Порівняльну таблицю. Керівник «Фонду «Відкрита політика»  направила листи Міністру освіти і науки Лілії ГРИНЕВИЧ, першому віце - прем’єру Степану КУБІВУ, голові Ради національної безпеки та оборони Олександру ТУРЧИНОВУ з проханням розглянути можливість врахування пропозицій  Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні в “Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування” і погодження з різними Міністерствами цього документу (МОН, Міністерство економіки, Міністерство юстиції) а також збереження фінансування фізико-математичних ліцеїв- інтернатів.

 

Окремі пропозиції з цих питань учасники Громадянської платформи готові надати також в проект Закону «Про середню освіту» як тільки МОН оприлюднить цей документ.

 

Довідково.

Фонд “Відкрита політика” є координатором  Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні. Спільно з учасниками Платіорми Фонд проадвокував спеціалізовану наукову середню освіту, наукові ліцеї/інтернати в двох нових законах: “Про освіту”, “Про наукову, науково-технічну діяльність”.

 

 

Порівняльна таблиця «СТАНДАРТ спеціалізованої освіти наукового спрямування» ( далі - Стандарт)

підготовлена учасниками Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні

(координатор - ГО “Фонд “Відкрита політика”)

 

Порівняльна таблиця зроблена на основі останнього документу, який було надісланого учасникам робочої групи. Тому в лівій колонці збережені всі виділення і правки Директорату дошкільної та шкільної освіти

(далі - Директорату)

Проект Стандарту запропонований Директоратом дошкільної та шкільної освіти, 11 березня 2019

Зміни до тексту проекту Стандарту, які пропонує Громадянська платформа з реформування наукової сфери, 28 березня 2019

Обґрунтування внесення змін

І. Загальні положення

  1. Цей стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування (далі - Стандарт) визначає вимоги до компетентностей та результатів дослідно орієнтованого навчання здобувачів освіти у наукових ліцеях / ліцеях-інтернатах (далі - здобувачі) на двох рівнях: базової освіти наукового спрямування та профільної освіти наукового спрямування.

Стандарт базується на державних стандартах відповідного рівня повної загальної середньої освіти, у яких визначено вимоги до компетентностей та результатів навчання здобувачів відповідно до освітніх галузей.

У цьому Стандарті визначено вимоги до наскрізних дослідницьких умінь здобувачів та компетентностей у здійсненні дослідницької діяльності.

  1. У цьому Стандарті терміни вживаються у такому значенні:

винахідницька діяльність - творча діяльність здобувачів, спрямована на пошук шляхів вирішення проблеми для реалізації дослідницької задачі, пов’язана зі встановленням невідомих раніше ознак, властивостей, характеристик матеріальних і нематеріальних об’єктів чи явищ;

дослідницька діяльність – навчально-дослідна діяльність здобувачів, що складає основу дослідно- орієнтованого навчання, пов’язана з розв’язанням навчально-дослідних завдань із заздалегідь невідомим результатом та спрямована на побудову суб’єктивно нових знань та способів діяльності; види дослідницької діяльності: дослідно-експериментальна, винахідницька, конструкторська, раціоналізаторська.

дослідницькі уміння - комплекс наскрізних умінь здобувачів, необхідних і достатніх для знаходження наукової проблеми, формулювання наукової задачі, її розв‘язання з застосуванням наукових методів пізнання здійснення дослідницької діяльності та реалізації подальшої наукової діяльності; види дослідницьких умінь: операційні, технічні, організаційні, комунікативні;

дослідно-експериментальна діяльність – діяльність здобувачів, пов‘язана з розв‘язанням наукової задачі з використанням технології експериментального дослідження;

Пропонується додати наступні терміни:


1. СТАРТАП.


2. МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ`Я  -​ це стан благополуччя, при якому особа може

реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними

життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати, а також вносити

вклад в життя своєї спільноти.


3. ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ -​​ це сукупність здібностей, які беруть участь

в усвідомленні та розумінні як власних е​моцій,​ так і емоцій оточуючих та

забезпечують можливість особи успішно діяти в будь-яких ситуаціях.

1. СТАРТАП.​ Термін визначено в англомовних виданнях.


Представники Директорату головним аргументом чому термін “стартап не можна включити в “ Стандарт наводили те, що  нопмативний документ з англомовним терміном не пройде експертизу юристів. Тому в Стандартах він не повинен бути.


Варто зауважити,

по- перше, сучасна вітчизняна освітня термінологія розширюється, зокрема введено новий термін "булінг". В українській вітчизняній традиції раніше вживався термін цькування. Проте для стандартизації міжнародних термінів і гармонізації підходів є практика введення в нормативно-правові документи англомовних термінів. Очевидно що “стартап” є загальноприйнятим не лише англомовним, а й міжнародним терміном.  Також цей термін використовується в міжнародній освітній лексиці не рідше, ніж термінг "булінг".


По-друге. За

повідомленням українських стартап-компаній - учасників засідання

робочої групи по експорту, на цих зустрічах були присутні і представники МОН. Було прийнято рішення про введення в освітній простір, в термінологію нормативно-правових документів терміну «стартап».


Загалом, відчувається брак комунікацій з директоратом науки МОН під час роботи над Стандартами та Положенням про науковий ліцей/інтернат.



дослідно орієнтоване навчання – навчання, що передбачає розв’язання навчально-дослідних завдань із заздалегідь невідомим результатом та спрямоване на побудову суб’єктивно нових знань та способів діяльності;

комунікативні уміння - здатність ефективно (результативно) взаємодіяти з іншими, зокрема письмово та усно формулювати свої думки, вести аргументовану дискусію, ділову розмову, діалог у процесі спільної діяльності або під час представлення її результатів;

конструкторська діяльність – комплексна творча діяльність здобувачів, пов’язана з конструюванням і проектуванням технічних об’єктів та спрямована на розроблення й створення кінцевого продукту з наявних ресурсів;

наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату; види наукової роботи: дослідно-конструкторські, проектні, проектно-конструкторські, проектно-дослідні, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків, а також інші роботи, пов’язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання;

науковий (науково-технічний) проект - комплекс заходів, пов’язаних із забезпеченням виконання та безпосереднім проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного наукового або науково-технічного (прикладного) результату);

операційні уміння – передбачають здатність застосовувати у дослідницькій діяльності теоретичні та емпіричні методи дослідження (вміння спостерігати, порівнювати, аналізувати, синтезувати, узагальнювати, структурувати і систематизувати матеріал, класифікувати тощо);

організаційні вміння - уміння організовувати власну дослідницьку діяльність, планувати та здійснювати дослідження,  аналізувати і контролювати результати своєї діяльності;

освіта наукового спрямування - це вид спеціалізованої освіти, що базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності;

пошукова робота – дослідження здобувачів, пов‘язані з аналізом наявних наукових результатів, їх систематизацією, узагальненням та одержанням нового наукового знання;


проектна робота – комплекс заходів, пов’язаних із організацією творчої продуктивної діяльності здобувачів, проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного прикладного результату;

проектно-дослідна робота - комплекс заходів, пов’язаних із організацією дослідної діяльності здобувачів, проведенням наукових досліджень з метою досягнення конкретного прикладного результату;

проектно-конструкторська робота - комплекс заходів, пов’язаних із організацією конструкторської діяльності здобувачів, проведенням наукових досліджень та (або) науково-технічних розробок з метою досягнення конкретного прикладного результату;

проектно-пошукова робота - комплекс заходів, пов’язаних із організацією пошукової діяльності здобувачів, спрямованої на пошук нових рішень та створення творчого продукту з метою досягнення конкретного прикладного результату;

раціоналізаторська діяльність - творча діяльність здобувачів, спрямована на вирішення технічної проблеми для реалізації техніко-технологічної або наукової задачі, пов’язана зі встановленням невідомих раніше ознак, властивостей, характеристик матеріальних і нематеріальних об’єктів чи явищ;

технічні уміння - здатність застосовувати у дослідницькій діяльності спеціальні операції, пов’язані з пошуком, технічною обробкою, узагальненням та використанням інформації, даних, результатів досліджень. пошукові уміння, вміння працювати з літературою (конспектувати, анотувати, складати бібліографію й використовувати її), добирати необхідний для дослідження матеріал, організовувати експеримент, описувати отриманий експериментальний матеріал, робити висновки й оформляти результати свого дослідження у формі доповіді, виступу.

Інші терміни вживаються у значеннях, що визначені Законами України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність».



Пропонується взяти визначення із сучасних документів ЄС.








































































Пропонується у визначення проектної роботи додати також фінансову компоненту
















Це визначення не відповідає сучасній термінології. Воно більше підходить для дисертаційної роботи, а не нормативно-правового документу.

  1. Мета спеціалізованої освіти наукового спрямування: забезпечити якісні та безпечні умови  для поглибленого вивчення здобувачами профільних предметів, набуття ними компетентностей, необхідних для дослідницької та подальшої наукової діяльності подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності; продовження навчання на наступних рівнях освіти.

1. Мета спеціалізованої освіти наукового спрямування: забезпечити я​кісні та безпечні умови ​для формування у здобувачів освіти наукового профілю:

а) дослідницьких умінь та компетентностей у здійсненні діяльності наукового спрямування за природничо-математичним або техніко-технологічним напрямами;

б) емоційного інтелекту (психологічної, соціальної та праксеологічної компетентностей);

в) знань та умінь, спрямованих на збереження ментального здоров’я;

г) системи знань національних традицій та культури, гармонійної

національної самосвідомості, орієнтації на духовні цінності, терпимості і

здатності до міжкультурного діалогу;

д) відповідальності за наслідки втілення результатів наукових досліджень;



В меті мають бути прописані чіткі ціннісні орієнтири.


Крім того, мають бути зафіксовані формування у здобувачів поваги до розмаїття, здатності до міжкультурного діалогу . Одночасно, не менш важливим є також і формування у здобувачів системи знань національних традицій та культури, гармонійної

національної самосвідомості, орієнтації на духовні цінності. На  гуманістичні цінності все більше акцентують увагу в системі освіти 21 ст. Наприклад, в спеціалізованій математичній школі/інтернаті для обдарованих дітей в Boyar High School в Ізраїлі, філософія іудаїзму вивчається поруч з поглибленим вивченням математики. Математика та мистецтво є спеціалізованими рівноправними профілями цього освітнього закладу. А формування ментального здоров’я є одним із завдань і окремим профілем цієї школи. Поєднання математики та мистецтва формує уявлення про гармонію Світу. Одночасно, мистецтво є інструментом формування гуманістичних цінностей, тому гуманітарний профіль спеціалізованого закладу не виключено із процесу закладу наукового профілю. Ця школа готує еліту для армії, науки, інноваційної промисловості. І включення цих компонентів у стандарти, на нашу думку є питанням НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ.

Завдання спеціалізованої освіти наукового спрямування:

  • забезпечити формування дослідницьких умінь у здобувачів;
  • сприяти формуванню компетентностей здобувачів у здійсненні дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької та раціоналізаторської діяльності за обраним профілем (природничо-математичним, суспільно-гуманітарним, техніко-технологічним);
  • сприяти формуванню уміння здобувачів застосовувати здобуті дослідницькі уміння та компетентності у практичній діяльності, під час вирішення ситуаційних завдань та творчих задач;
  • сприяти формуванню вмінь здобувачів конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами;
  • формувати етичну культуру здобувачів (відповідальність за наслідки втілення результатів наукових досліджень, дотримання норм права інтелектуальної власності тощо);
  • сприяти формуванню системи морально-етичних та соціально-політичних цінностей здобувачів.


Пропонується вилучити замінити наступними формулюваннями:


Завдання спеціалізованої освіти наукового спрямування:


Формування сталої системи цінностей особистості, здатної до успішної самореалізації, стає нагальною потребою сьогодення. Цінності є вихідним чинником особистісного становлення здобувачів спеціалізованої освіти наукового спрямування.


Цінності – це базові орієнтири, на основі яких здобувачі освіти наукового спрямування набувають знань і опановують навички проводити наукову діяльність.  




Здобувач/здобувачка спеціалізованої освіти наукового спрямування:

• вміє працювати в команді ,

• вчиться визнавати освітні та соціальні цінності сталого розвитку, рівності та справедливості;

• практично опановує практичну діяльність за принципами демократії й соціальної справедливості ;

• цінує і поважає національні традиції та різноманіття своєї країни та світу;

• вміє вирішувати життєві проблеми, які наближені до реалій життя;

• поважає та підтримує права усіх учасників освітнього процесу, у тому числі право приймати рішення щодо учіння;

• вміє відкрито проявляти милосердя, співчуття, відкритість, чесність, терпимість, а також вміння мужньо відстоювати свою позицію, відсутність страху робити помилки, толерантність до помилок інших ;

Вміння критично оцінювати і відповідати за свої вчинки;

• розвиває культуру довіри і поваги;


Профільні вміння:

* володіє дослідницькими вміннями, методикою створення стартапу.



“Сприяти формуванню" - це дуже загальне формулювання, яке не відповідає сучасним міжнародним стандартам. Міжнародні експерти наголошують на тому, що потрібно уникати загальних декларативних формулювань у завданнях. Адже не можна визначити індикатори, і результати не можна виміряти. Це характерна помилка вітчизняних документів попереднього періоду. Тому пропонується більш чітке визначення, яке можна ВИМІРЯТИ.


За приклад для пропозицій Громадянської платформи з реформування наукової сфери  взято новий якісний документ, який розроблено МОН спільно з Британською Радою Рамка безперервного професійного розвитку вчителів



  1. Цей Стандарт складається із:
  • загальної характеристики змісту спеціалізованої освіти наукового спрямування;
  • загального обсягу навчального навантаження здобувачів;
  • обов’язкових вимог  до результатів дослідно орієнтованого навчання здобувачів (наскрізних дослідницьких умінь та компетентностей у здійсненні дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності).
   

ІV. Обов’язкові вимоги до результатів дослідно орієнтованого навчання здобувачів  


1. Наскрізні дослідницькі уміння здобувачів

Наскрізні дослідницькі уміння формуються у процесі дослідно орієнтованого навчання, є наскрізними та такими, що забезпечують успішність реалізації дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської діяльності. Обов’язкові вимоги до наскрізних дослідницьких умінь (операційних, технічних, організаційних, комунікативних) здобувачів застосовуються незалежно від обраного профілю навчання та галузі науки.

Додати:

Результати діяльності наукового спрямування мають бути екологічними і слугувати розвитку суспільства. Додати ідею ментальне здоров'я як одне з дослідницьких вмінь.


Пропонуємо розглянути можливість зробити правки в таблиці, які  були надані Директорату дошкільної та шкільної освіти   під час зустрічі з В. А. Карандієм та А. О. Осмоловським . Додаються в додатку до цієї таблиці.


ДОДАТИ в таблицю IV.I. Наскрізні дослідницькі уміння здобувачів”


ЦІННІСНІ. В описі дати традиційні цінності, вони можуть

формуватись безвідносно поділу на класи через включення компоненти

мистецтва в навчальні плани та стандарти спеціалізованої освіти

наукового профілю.




     

Таблиця «Наскрізні дослідницькі уміння здобувачів»














Вимоги до

результатів(7 клас)

Вимоги до

результатів(9кла)

Вимоги до результатів(11/12клас)

Організаційні уміння

розуміє мету та завдання дослідницької діяльності;

бере участь в організованому дослідженні,

аналізує план дослідження;




добирає необхідне обладнання або матеріали для проведення дослідження;


розрізняє методи дослідження,

аналізує результати спільної дослідницької діяльності за наданими критеріями;




визначає економічну ефективність продукції/виробів/винаходів як результатів проектів.

бере участь у визначенні мети й завдань дослідження;




бере участь в організації дослідження за наданим планом та алгоритмом у співпраці з дорослими та/або однолітками;

визначає необхідне обладнання або матеріали для проведення дослідження;

добирає методи дослідження

аналізує результати спільної дослідницької діяльності за спільно розробленими критеріями;



аналізує маркетингові стратегії і тактики інноваційних проектів  (досліджень).

визначає мету і завдання дослідження;





самостійно або в групі планує та проводить дослідження,



визначає необхідне обладнання, матеріали та додаткові умови для проведення дослідження;

добирає найбільш ефективні методи і засоби дослідження; аналізує та контролює результати власної дослідницької діяльності за розробленими критеріями;

має навички створення бізнес-плану з реалізації розробленого проекту для потенційного інвестора.

Комунікативні

розуміє висловлювання наукового змісту, із використанням відповідної термінології,




бере участь в обговореннях плану проведення / результатів досліджень у групі;

володіє навичками роботи у групі, команді; ведення конструктивного діалогу;



формулює питання на встановлення функцій та призначення об’єкта, встановлення причиново-наслідкових зв’язків;

добирає аргументи для обґрунтування ідеї/позиції;



презентує результати групової роботи державною мовою, акцентує увагу на ключових позиціях


читає та розуміє тексти за профілем діяльності однією з іноземних мов.

письмово та усно формулює висловлювання, що описують наукові здобутки;

розуміє наукову термінологію за профілем,

співпрацює в групі у процесі дослідницької діяльності;



виконує різні ролі в груповій роботі; демонструє уміння запобігати конфліктних ситуацій;  аргументовано заперечує опоненту;

формулює питання за проблемою дослідження, темою доповіді;



аргументує пропозиції, рішення, ідеї, відповіді та ідеї;



презентує результати, здобуті у дослідницькій діяльності, державною мовою, пояснює результати, відповідає на питання;

розуміє письмові та усні повідомлення за профілем діяльності однією з іноземних мов.

письмово складає  тексти наукового змісту (звіти, висновки досліджень, тези доповідей та виступів),

застосовує наукову термінологію в усному та писемному мовленні;

встановлює ділові взаємини з іншими людьми, бере участь у дискусіях;


ефективно працює у різних групах, налагоджує взаємодію з опонентами;

бере участь у дискусії, ініціює дискусії;


ставить проблемні питання у ході розмови чи дискусії




веде дискусію, аргументуючи  власну позицію, аргументовано заперечує опоненту;  

виступає усно з презентацією проектів та результатів досліджень державною мовою;


бере участь у діалозі на тему за профілем досліджень, ставить питання за темою доповіді однією з іноземних мов.

     




ДОДАТИ (відсутні в запропонованих Директоратом проектах)

Ціннісні

вміння співпереживати,

мужність, відсутність страху робити помилки, толерантність до помилок інших;

екологія наукових досліджень і використання їх результатів ,

відповідальність

Вимоги до

результатів

(7 клас )

Вимоги до

результатів

(9 клас)

Вимоги до результатів (11/12 класи)

Організаційні уміння

ДОДАТИ основам

промоції проекту та

економічної

доцільності ,

підприємництва та

володіння основами

менеджменту проекту

та управління

комунікаціями в

команді























































ДОДАТИ

оволодіння

маркетинговими

стратегіями та

тактиками

інноваційних проектів

(досліджень), основам

менеджменту в

ІТ-компаніях,

високотехнологічних

підприємствах

ДОДАТИ навички

створення бізнес-плану,

інноваційного проекту

для інвестора;

оволодіння

маркетинговими

стратегіями та тактиками

інноваційних проектів

(досліджень) , навичками

управління проектами в

ІТ-компаніях,

високотехнологічних

підприємствах

Комунікативні

ДОДАТИ формування

навичок роботи в

команді, вести

дискусії, основ

емоційного інтелекту,

гнучкість мислення






ДОДАТИ закріплення

навичок роботи в

команді, культури

вести дискусії,

розвиток здібностей

емоційного інтелекту,

гнучкості емоційного

інтелекту

ДОДАТИ формування

навичок роботи в

команді, основи

культури вести дискусії,

гнучкості, подальший

розвиток здібностей

емоційного інтелекту

Пропонується відновити “творчі”

 

ГЕНЕРУЄ нестандартні, креативні ідеї ТА ВМІЄ ВИРОБЛЯТИ В КОМАНДІ НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

генерує нестандартні, креативні ідеї , використовує методи теорії розв’язання винахідницьких задач; вміє оцінювати ризики та ПРИЙМАТИ НЕСТАНДАРТНІ РІШЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ; вміє організувати влас​ну творчу діяльність та застосовувати досвід творчої діяльності інших; вміє здійснювати самооцінку власних ресурсів та творчих досягнень: набуття навичок створення продуктів для креативних інноваційних індустрій







































































































У варіанті проекту Стандарту Директорату за грудень 2018 в табличці 4.2 серед наскрізних дослідницьких умінь здобувачів були також “творчі”. Пропонується відновити, а також додати вміння виробляти в команді нестандартні рішення в надзвичайних ситуаціях. На нашу думку, це вміння є ключовим. Воно пов’язане з питаннями національної безпеки країни. Директорат проігнорував ці пропозиції.



IV. 2. Таблиця  Компетентності здобувачів у здійсненні дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької, раціоналізаторської дослідницької діяльності




Пропонуємо переформулювати. Спростити.

“ВИМОГИ НЕ ВИКОНАЄ ЖОДЕН ЗАКЛАД”, - директор КПНЛ 145 М. М. Левтик.


Вимоги до компетентностей здобувачів у здійсненні діяльності

наукового профілю за різними напрямами

Пропонуємо повністю переписати цю частину . Після консультацій з

педагогами, які мають досвід роботи з обдарованими школярами в

спеціалізованих фізико-математичних школах ми надаємо категоричне

заперечення вимогам, які викладені в документі. Згідно цього документу за

роки навчання у спеціалізованому ліцеї дитина повинна оволодіти

природничими знаннями на рівні, що перевершує вимоги до кандидата

наук. Жоден заклад не зможе виконати ці стандарти.




 

ВИСНОВОК. ДУЖЕ БАГАТО ПИТАНЬ, тому потрібно повністю переформулювати таблицю.

ЖДАНОВА І. А., керівник Фонду «Відкрита політика», координатор Громадянської платформи з реформування наукової сфери в Україні, ініціатор та автор статей про спеціалізовану середню освіту, про наукові ліцеї/інтернати  в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну діяльність”, канд. іст. наук

ptahystudio@gmail.com

 

ГОХМАН В. О., державний експерт  експертної групи з питань державно-громадського управління освітою директорату дошкільної та шкільної освіти, автор статей про спеціалізовану середню освіти в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну освіту”, автор статей про спеціалізовану середню освіту, про наукові ліцеї/інтернати  в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну діяльність»

v_gohman@mon.gov.ua



ЛЕВТИК М. М., директор Київського природничо-наукового ліцею 145, автор статей про спеціалізовану освіту наукового спрямування, про наукові ліцеї/інтернати  в Законі України “Про освіту”, Законі України “Про наукову, науково-технічну діяльність»

kpnl145.62@gmail.com